Отключить рекламуG#minСімдесята ніч тої осені
D#Вбила всі мої серцеві принципи,
EПідняла з землі ноги втомлені
C#minІ до неї, до неї магнітами.
G#minА її любов - то вона й вона,
D#Дві венери з рожевими мітками
EІ зав'язані, як одна й одна
C#minТіла теплого нитками, нитками.
Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.
Bm AПлюс не віре, мінус,
G Em BmПротилежність не закон,
A G Em BmДе рожеві діви лижуть цукор заборон
A G Em BmЗаливає стіни диким медом і вином,
A G Em BmДе рожеві діви лижуть цукор.
G#minСімдесятий лист тої повісті
D#Білим, білим лишився, незайманим,
EТільки краплями моєї совісті і
C#min снігами іллюзій завалений.
Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Видео
Добавить видео
