Remove AdsB#minСімдесята ніч тої осені
BmВбила всі мої серцеві принципи,
CПідняла з землі ноги втомлені
C#minІ до неї, до неї магнітами.
B#minА її любов - то вона й вона,
BmДві венери з рожевими мітками
CІ зав'язані, як одна й одна
C#minТіла теплого нитками, нитками.
Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.
Gm CПлюс не віре, мінус,
B Cm GmПротилежність не закон,
C B Cm GmДе рожеві діви лижуть цукор заборон
C B Cm GmЗаливає стіни диким медом і вином,
C B Cm GmДе рожеві діви лижуть цукор.
B#minСімдесятий лист тої повісті
BmБілим, білим лишився, незайманим,
CТільки краплями моєї совісті і
C#min снігами іллюзій завалений.
Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Video
Add a video
