Воплi Вiдоплясова - Ладо

Внесли зміни
Відключити рекламу
Am C GБуло колись, де і як не збагну,
Am C GСталося дивне, чи долі діяння.
Dm AТебе зустрів, чи можливо наснив,
Dm AТа й полюбив в один раз і востаннє.
 
Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси - ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа - краса розлива полум'я,
Не відпуска мене зваба дівоча.
 
Манять, печуть вогне-вишні вуста,
Зваблюють перси – говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
Та й опинився в полоні любові.
 
C G AmПолони, полони мене в день і вві снах,
C G AmЗапали-но вогнем моє серце шалене.
C G AmПолечу повесні, закричу в небесах,
AМоя земленько - нене.
 
Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім.
Злую біду зупиню, одведу,
Тебе візьму, заберу в небо - вирій.
 
Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя діво - родино.
 
Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя ладо кохана.
 
Пломеній, променій, осягни до гори.
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ - кольори,
Моя зоре - любове.
 
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько мила.
 
Моя любима, Ладо єдина, Несповідима.
Повідомити про помилку
Відео
 Додати відео
2 коментарі