Куплет 1
Am FЯ стала нудною — до нудоти,
C GНаче в мені оселились пустоти.
Am FТихо з’їдають живі частоти —
C GТі, на яких я колись говорила.
Am FМене не чіпляє. Не рве. Не болить.
C GСвіт торкається — і одразу мовчить.
Am FЯ ніби прозора, ніби зі скла.
C G AmКолись — жива. Тепер — жила.
⸻
Передприспів
Dm FДе та, що світилась без дозволу й меж?
C GЩо сміхом ламала бетонний рубіж?
Dm FЩо серцем горіла — без «треба» й «чому»?
C GЩо світ обіймала, як власну весну?
⸻
Приспів
F GІ не було вибуху, не було дна,
Am CНе впала стеля, не згасла війна.
F GПросто в мені, в невидимий час
C EСвітло повільно згасало без фраз.
F GСкажіть мені, як повернути вогонь?
Am CЯк з попелу знову скласти долонь?
F GЯк у порожнечі, густій і густій
C EЗнайти не колишню — нову —
AmСебе у собі?
Куплет 2
Am FЯ вчилась мовчати, коли горіла,
C GХовала іскру, щоб не судили.
Am FСтискала крила під чужим «так треба»,
C GІ зменшувалась до зручного неба.
Am FЯ вчилась бути тихіше води,
C GНе лізти в вогонь, не лишати сліди.
Am FІ поки я грала чужу правоту —
C G AmЯ втратила власну висоту.
⸻
Передприспів 2
Dm FІ я в цій скуці, мов у воді,
C GПовільно тону без бульбашки «ні».
Dm FШукаю ту себе — живу, голосну.
C GТоркаюсь — а в пальцях лиш пил і луну.
⸻
Фінальний приспів
F GІ хай не було ні вибуху, ні дна —
Am CЯ ще жива, я ще не одна.
F GЯкщо десь глибоко жар не згас —
C EЗначить, він чекає мого часу.
F GЯ не колишня — я стану нова.
Am CІз попелу знов проросте трава.
F GІ в порожнечі, густій і густій
C EЯ знайду світло —
AmЗнайду його в собі.
Відео
Додати відео