Леонід Мазур - Коли потяг у даль загуркоче (Ой ви, ночі Донеччини сині)

Автор
Yuliia Pavlova
Відключити рекламу
слова Володимира Сосюри
 
(Cappo 3)
 
 
Em__ __ __
 
Em AmКоли потяг у даль загуркоче,
B7 Emпригадаються знову мені
E Amдзвін гітари у місячні ночі,
C B7поцілунки й жоржини сумні...
 
E AmШум акацій... Посьолок і гони...
D GМи на гору йдемо через гать...
Am EmА внизу пролітають вагони,
C B7і колеса у тьмі цокотять...
 
 
E AmТой садок, і закохані зори,
D Gі огні з-під опущених вій-
Am EmОд проміння і тіней узори
C B7на дорозі й на шалі твоїй...
 
E AmТвої губи — розтулена рана...
D GМи хотіли й не знали — чого...
Am EmОд кохання безвольна і п'яна,
C B7ти тулилась до серця мого...
 
 
 
РЕФРЕН:
Em AmОй ви, ночі Донеччини сині,
B7 Emі розлука, і сльози вночі-
Em AmЯк у небі ключі журавлині,
C B7одинокі й печальні ключі...
E AmНочі ті, та гітара й жоржини,
D Gможе, сняться тепер і тобі...
Am EmСині очі в моєї дружини,
C B7 Emа у тебе були голубі.
 
 
 
Наче сон... Я прийшов із туману
і промінням своїм засіяв...
Та на тебе, чужу і кохану,
я і славу б ,свою проміняв.
 
Я б забув і образу, і сльози...
Тільки б знову іти через гать,
тільки б слухать твій голос — і коси,
твої коси сумні цілувать...
Повідомити про помилку
Відео
 Додати відео
0 коментарів