Фіолет - Шість Шість Шість

Відключити рекламу
D#m A#m G#mвсе як в людей - і музика штормом розносить впокоєні гавані
C# D#mй вивозять з подвір'я ще вчора живих і смішних
і трійка єдина все попсувала у табелі
і пам'ять що маму тримає усміхнену біля дверей вхідних
 
F#m,шість шість шість…
E F#mцей світ мене за трохи без сліду з’їсть
C#mшість шість шість
Eколи мене не стане
Bmтіло моє пряне
F#m Eв космос запустіть…… в космос запустіть
 
все як колись - ці стіни старі ця підлога затиснута в лінії
на третій від сонця планеті де кожен за себе воює і я
зриваючи ще недостиглі в чужому садку дрібні яблука
чекаю весни може літа а може і світу кінця
 
все як в людей - чиясь випадкова від радощів усмішка
злетіла пелюсткою й мовчки в волоссі моїм зажила
то Бог усміхався і я під своєю подушкою
тримав цілий космос на третій від сонця планеті
де музика штормом розносить усі прибережні міста..
Повідомити про помилку
Відео
 Додати відео
0 коментарів