Отключить рекламуG#mВільним небокраєм
Буйний Вітер мандрував,
F#Як вернув до Чортомлику,
E D#mСивий Дуб його спитав:
G#m"Чи то й справді перевівся
Любий мій минулий цвіт,
F#І онуків більш немає
E D#mІ не являться на Світ?
E F#Що ж, лети аж із листям моїм,
G#mЗазирни в наддніпрянські оселі,
E F#І повідай мої слова
G#mНевеселі...
Полети, хоч із гіллям моїм
До Десни, до Дністра і до Бугу,
В горах та у лісах розвій
Мою тугу..."
"Не сумуйте, Діду,
- Буйний враз відповідав,
Ще живі онуки Ваші,
Я ж до кожного літав!
На Чумацькім, Слава Богу,
Зорі яснії зійшли,
Всі зібралися в дорогу,
Лиш моліться, щоб дійшли...
Спи, Старий, хоч на мить спочинь,
Тобі ж гостей по ночі стрічати,
Коней їхніх в Чортомлику
Напувати...
Спи Дідусь, листя бережи,
Ти є цвітом Славетного роду,
Не журись, завтра і тобі
До Походу!"
Видео
Добавить видео