Отключить рекламу Em Am B7 EmВід Сяну до Дону дорога лежить,
GРозсідланий кінь по дорозі біжить.
GВін зміряв півсвіту, скривавив копита,
B7 Em Am B7 EmОдначе не треба, не треба тужить.
І звихрена грива в нічного коня,
Ніхто по дорозі його не спиня.
Лиш дівчина плаче: "Козаче, козаче,
А я зостаюся на світі одна".
О ночі суворі і дні бойові,
І чоло козацьке і груди в крові.
Горять на світанні заграви багряні,
Одначе не треба, не треба тужить.
І чоло козацьке, і груди в крові,
Один він лежить у досвітній імлі.
Над ним тільки зорі та місяць в дозорі,
Та душі, що будуть ще жить на землі.
Одначе не треба, не треба тужить:
На світі лишається дівчина жить.
Далека дорога, а в серці тривога
І рання сльоза, що на віях бринить.
Видео
Добавить видео