Отключить рекламуFА зараз я розповім тобі, як бачивсь я з дияволом.
DmДиявол, Маріє, керується єдиним правилом —
CВін вводить тобі під шкіру мед і олово,
FВін пришиває тобі до тіла своє і серце і голову.
DmХоди тепер з його головою, дивися його очима
CЛови тепер сонце в небі, думай, у чому причина.
CДумай, у чому причина.
FНічого ти не зрозумієш, нічого не упіймаєш.
DmЗалишишся з тим, у що віриш, себто, із тим, що маєш.
CДиявол, Маріє, — чорний кравець із Бронкса
FВ легені йому залито вогонь, в очах йому тане бронза
DmВін міряє на костюми, коштовну тканину
CВлаштовує перестрілки і вуличну різанину.
CI вуличну різанину.
F Dm C F Dm C
FВночі приводить до себе золотих китаянок,
DmТопить у теплій затоці їхні тіла на ранок,
CВкладає тобі до рук пакунки і ранкову пресу,
DmПросить віднести, записує на шпалерах адресу.
Dm (G)І я, Маріє, розносив спраглим ці передачі,
(C) DmЦі невагомі згортки, ці конверти гарячі,
FЗношував серце під улюбленою футболкою,
DmПробивав собі шкіру його циганською голкою.
DmАле мене завжди рятувала твоя увага,
CТримала твоєї любові липнева спрага,
DmБоронили твої дерева, що снігом покрилися,
Dm FНаповнювала теплом родимок твоїх кирилиця.
C AmДиявол, Маріє, не знає, що має робити з нами,
DmЗ нашими голосами, з нашими снами.
CВін має справу з шовком, він тримається суші.
FЩо йому наші біди, що йому наші душі?
DmЙому ніколи не знати, як ламається голос
CВід розмов із тобою, як висихає горло
CВід того, що ти мовчиш.
FЯк виростають рослини
DmI гояться шрами від твоєї слини.
CЩо він може знати у своїй майстерні?
FНаші співи для нього — такі нестерпні.
DmНаша запеклість для нього — така противна.
CВідсутність віри для нього занадто дивна
CЗанадто дивна.
Видео
Добавить видео