Em CА друзі любили й кидали перше каміння,
Am B7А собаки горнулись й кусали за ноги.
Em DЯ на сонце дивився й не бачив проміння,
Am B7Закінчився мій шлях до клондайку - в острогах.
Em CЯ з лука стріляв, щоб наречену,
Am B7Я до жаб притулявся, думав - царівни,
Em DЯ драконів шукав – урятувати принцесу,
Am B7Як вудила закушував нерви.
EmТи не межа моїх мрій і не рівня їй!
AmВона приходить у снах, ти не вмієш так...
DВ її очах прочитав у полі кречета,
Am B7дикий мед і звіробій.
EmА розум запахом трав задурманило,
AmКидало в полум'я і не поранило,
DДожив до ранку й побачив: над річкою
Am B7палають вогні.
На ліхтарних стовпах по вулицях пекла –
Лінчований вождь наказом народу.
Прикро лиш за косматого сторожа саду –
Його не зустріне ніхто біля входу.
А музики стільки, шо вуха пов'яли,
А світло сліпило не так, як зазвичай
А тепла рівно стільки, щоб ми існували:
Сірники, сигарети та відчай.
EmТи не межа моїх мрій і не рівня їй!
AmВона приходить у снах, ти не вмієш так...
DВ її очах прочитав у полі кречета,
Am B7дикий мед і звіробій.
Була вагітна, але ще незаймана,
Нещадним холодом зимнім не зламана,
Як обмивала вином – гріх на ладанку падав слізьми.
На шиї ноша тяжка і не вимінять
Її, не знять, не продати за гривеник.
Якби ж подохнуть, почати все з вимені...
Божеее!
Video
Add a video