Веня Д'ркин - Ватра над річкою

Werbung entfernen
Em                        CА друзі любили й кидали перше каміння,
Am                        B7А собаки горнулись й кусали за ноги.
Em                        DЯ на сонце дивився й не бачив проміння,
Am                        B7Закінчився мій шлях до клондайку - в острогах.
 
Em                        CЯ з лука стріляв, щоб наречену,
Am                        B7Я до жаб притулявся, думав - царівни,
Em                        DЯ драконів шукав – урятувати принцесу,
Am                        B7Як вудила закушував нерви.
 
EmТи не межа моїх мрій і не рівня їй!
AmВона приходить у снах, ти не вмієш так...
DВ її очах прочитав у полі кречета,
Am                 B7дикий мед і звіробій.
EmА розум запахом трав задурманило,
AmКидало в полум'я і не поранило,
DДожив до ранку й побачив: над річкою
Am                 B7палають вогні.
 
На ліхтарних стовпах по вулицях пекла –
Лінчований вождь наказом народу.
Прикро лиш за косматого сторожа саду –
Його не зустріне ніхто біля входу.
 
А музики стільки, шо вуха пов'яли,
А світло сліпило не так, як зазвичай
А тепла рівно стільки, щоб ми існували:
Сірники, сигарети та відчай.
 
EmТи не межа моїх мрій і не рівня їй!
AmВона приходить у снах, ти не вмієш так...
DВ її очах прочитав у полі кречета,
Am                 B7дикий мед і звіробій.
Була вагітна, але ще незаймана,
Нещадним холодом зимнім не зламана,
Як обмивала вином – гріх на ладанку падав слізьми.
 
На шиї ноша тяжка і не вимінять
Її, не знять, не продати за гривеник.
Якби ж подохнуть, почати все з вимені...
Божеее!
Fehler melden
Video
 Video hinzufügen
0 Kommentar