F#mСядь напроти та й розкажи,
дивись прямо в очі мені.
DТак важко дивитись в Твої,
C#як в них вже погасли кохання вогні.
F#mТа все ж говори говори,
Dслів не тримай, душу виймай.
DЯк можеш Ти бути такою,
C#та як Ти робиш усе це зі мною.
пр.
F#m DА як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
Bmскількох згубила Ти,
C#як зараз губиш Ти мене.
F#m DЯ б ходив тоді іншими шляхами,
Bmніколи б не знайшла мене Ти,
C#між землею й небесами.
2 к.
Та все ж я поруч з Тобою,
крапля у морі,
за вікнами зорі.
Від мене те саме питання,
від Тебе мовчання, мовчання, мовчання.
Чому не відпустишь мене?
Відповідай!
Сльозами наповнені очі,
і Ти ніжно шепочеш
мовчи, цілуй та обіймай.
пр.
А як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
скількох згубила Ти,
як зараз губиш Ти мене.
Я б ходив тоді іншими шляхами,
ніколи б не знайшла мене Ти,
між землею й небесами.
Video
Add a video