Werbung entfernen[Куплет]
DОговтався швидко від твоїх рухів,
D/Eзанепад системи довільно губить.
D/BНе знав, що все ж таки ти існуєш.
GЯк шкільні роки - забуті.
Можливість піти не сказавши бувай,
повільно огортає полумʼя,
повільно стискає до болю.
Можливо так як ніколи тоді...
[Приспів]
EmТи чуєш як дощ протікає по венах,
Gти чуєш як все залежить від тебе
Bmяк сонячний блиск, як чорне повітря
Aв легенях твоїх змінює кисень…
Ти чуєш як дощ протікає по венах,
ти чуєш як все залежить від тебе
як сонячний блиск, як чорне повітря
в легенях твоїх змінює кисень…
[Куплет]
Місто централь в моєму організмі.
Не серце, не легені…
Артерія.
Переганяю кров по судинам залізним,
вагони мої — лейкоцити, по коліях нервової системи.
Так як ніколи, ти чуєш
Ти чуєш Ти чуєш як дощ
[Приспів]
Ти чуєш як дощ протікає по венах,
ти чуєш як все залежить від тебе
як сонячний блиск, як чорне повітря
в легенях твоїх змінює кисень…
Ти чуєш як дощ протікає по венах,
ти чуєш як все залежить від тебе
як сонячний блиск, як чорне повітря
в легенях твоїх змінює кисень…
[Куплет]
Можливо, було б варто трохи зупинитись.
Зробити великий вдих і видих на повні груди.
Вмитись, одягнути шкіру на свій скелет, зачекати години пік і знову потрапити у вирій людей.
Наче той потяг, який чекаєш з самого ранку,
з багажем думок, про те, яке ж перекреслене життя.
З новим повітрям в легенях мріяти, закохуватись,
любити, читати, і знову ж таки, дихати!
Так хочеться повернутись в дитинство, до бабусі в село, що на Сумщині.
До соснового лісу, де завжди смажили сало.
Де постійно різні незнайомці зливали березовий сік.
Повернутись, де люди яких ти знаєш, були живі…
Де головною проблемою було зібрати врожай.
Де сонячні вітри огортають тебе з легкістю, та не питають, як ти будеш жити потім, інше своє життя…
Video
Video hinzufügen