Тартак & Нумер 482 - Попелюшка

Werbung entfernen
F#m C#m Bm Як попелюшка із балу, ти від мене втікала,
EМабуть занадто заграла свою закручену гру...
F#m C#m BmТобі всього було мало, мене потрохи ламала,
EСама від щастя стрибала, мов кенгуру.
F#m C#m BmТа як це часто буває - раптом приходить похмілля,
EІ вже стосунків немає, як і немає весілля,
F#m C#m AТи мене більш не тримаєш, а я, чомусь, не тону,
B EДалі співає товариш, бо я не тягну!
 
Приспів:
D E F#m EНе забувай мене! Не забувай!
D E A B Bm E F#m EНе забувай мене! Ней-є, Ней-є є є
 
Мене хотіла зігнути, чогось у їжу сипнути,
Потім на шворку припнути, немов слухняного пса.
А я усе переплутав, розплів заплутані плута,
Та вся ця справа роздута, ніби вкусила оса.
 
Не мало й краплі жалю твоє заточене жало,
І хоч я й досі люблю, ти любов зневажала,
Шаманиш, маниш і вабиш, хоча давно не моя,
А далі знову товариш, тобто знову не я!
 
Приспів. (2)
 
Я так хотів щось змінити та ти була завжди сердита!
І навіть найняла бандита, щоб мене трохи провчити.
Чи ти, чи ти не знала, що ти усю любов обламала?..
Що проплатила гарячим безналом
Всі наші схватки, всі наші скандали.
Нема, нема, нема різниці хто з їжака пошив рукавиці,
 
Їх одягати не личить дівиці,
Тим більш підкладати під власні сідниці,
Пускай журавля, тримай синицю,
Не плюй в криницю, бо знадобиться!
Не кидай камінь, не пливи за буй
І головне: не сам, не сам, не сам, не сам!
 
Приспів. (4)
Fehler melden
Video
 Video hinzufügen
0 Kommentar