Dm B F
B C Dmназивала рибою, не просила нічого взамін
тільки знати, що я десь є на оцьому світі
Dm B F
B C Dmсвіті білому, наче сіль тропічних морів,
що в’їдається в шкіру
і жодною рідиною її не витравиш звідти
Dm B F
B C Dmказала, що буде писати, не питала адреси, а втім
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста
B C Fде (на поштівці, тобто) руїни старих стін
B C Dmчи страви місцевої кухні
і кілька слів:
Dm Dm/C F C Dmщо скоро повернеться, що вже видно світло
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд
Dm B F B C Fназивала рибою
казала, що дуже хоче торкнутись рукою
Fя не заперечував я чекав я навчився плавати
B C Fя вивчив напам’ять усі прибережні води
B C Fя перестав виходити на берег,
що її не проґавити,
B C Dmа вона – не приходила
Dm Am Bm Fя забув, як це – розмовляти, і як це – дихати,
врешті-решт я зробився рибою,
мовчазною і сильною
Dm C Bm Cто якого такого милого
якого такого милого
вона повернулася
і з води мене вийняла?
Video
Video hinzufügen