F#m | E
|Куплет 1|
F#mЯ знову маленький, сонце співає,
Eзнов синиці — як сонця, а на колінах — синці.
F#mЯ знову боюсь собак
Eі бачити втому на маминому лиці.
BmМама ж — супергерой, вона не може втомитись.
DНезнайомі погані слова.
F#mЗіграємо в хованки?
EМені як раніше по пояс трава.
|Приспів|
D E F#mЧи це я не дістаю до підлоги ногами?
D E F#mЧи вона не сягає висот, де літ моїх лет?
D E F#mТі, кого я вважав ворогами,
D E F#mпросто роблять мед… просто роблять мед.
D E F#mДивіться — це я! Тільки діти трясуть головами:
D E F#mне впізнали мене. А я ледь впізнаю риси їхніх облич.
D E F#mЯ став сильніше і тепер я не ляжу до мами.
D E F#mТа чудовиська не прийшли — я прочекав їх цілу ніч.
|Куплет 2|
F#mЯ ще не розучився радіти
Eй ще не навчився зав'язувати шнурки.
F#mВ улюблених гумових чоботах
Eлистя — хрумке — і зовсім неглибокі — струмки.
BmЧервоні яблука падають вниз,
Dколи вітер сильніше дує.
F#mТихіше! Мене кличуть їсти.
EЯ не голодний, проте кого це хвилює.
|Приспів. Інший варіант обох строф|
D E F#mЯ не дістаю до підлоги ногами
D E F#mі земля не коле мене, хоч душа моя боса і гола.
D E F#mТі, кого я вважав ворогами,
D E F#mпросто роблять уколи... просто роблять уколи.
D E F#mДивіться — це я! Тільки діти трясуть головами:
D E F#mне впізнали, кажуть, не можуть мені помогти.
D E F#mЯ став сильніше і тепер я не ляжу до мами.
D E F#mТа чудовиська не прийшли. Схоже, до них прийшов час піти.
|Куплет 3|
F#mЗнову зима. Мене везуть на санках.
EСніговик не втече — він учора ж не втік!
F#mА вдома тепло і ялинково.
EВ клубок згорнувся кіт.
BmОсь моє відображення в кулі!
DГірлянда іскрить чарівними вогнями.
F#mЯ сиджу на скрипучім стільці
Eі не дістаю до підлоги ногами.
|Приспів|
|Наступні три строфи - мій додаток для тих, хто хотів би вступити у внутрішній діалог з "Дайте Танком".
Музично ці строфи обробляти можно як завгодно. Я особисто граю дві перші на куплетних акордах,
а останню - як приспів. Співайте на здоров'я.|
Мені тато казав: "Прикуси язика!", коли я про думав про погане.
Тож живу, як учили: як мавпа посеред мавп.
Й хоч тепер дотлівають усі, кого я вважав богами,
я лишаюсь рабом усього, що запам'ятав.
Перед собою я сліпну, глухну і замовкаю:
я більше чудовиськ боюся того, ким я став.
Я сідію й сірію разом з іншими вовками.
В стін є вуха та руки — мене взяли за горло — ось і маю підвішений стан.
І я не дістаю до сьогодні ногами…
Я не дістаю до свободи ногами…
Я не дістаю до життя ногами…
Я не дістаю до підлоги ногами…
Suchst du immer noch die richtigen Akkorde?
Schau dir eine andere verfügbare Variante dieses Liedes an
Schau dir eine andere verfügbare Variante dieses Liedes an
Video
Video hinzufügen