Remove AdsЦе по A вітря — вино з льоднику,
Що бу G ло закорковане роки.
Так дзве F нять у морозному кроки,
Мов по G мідному йдеш хіднику.
А раптовні сиренні гудки —
Голосні, як, здається, ніколи...
Як яскраво вогні покололи
Темноликі дзеркала ріки!
ПРИСПІВ
О, як добре мені, що оден, що голоден
О, як легко мені,
Тільки синії вина безоден,
Тільки срібнії сурми сирен!
Чи ясніше вони угорі,
Чи ясніш засвітились одбиті?..
Як нові або щойно обмиті,
Кришталіють нічні ліхтарі.
О, як добре мені, що оден,
О як легко мені, що голоден,—
Тільки синії вина безоден,
Тільки срібнії сурми сирен!
Із Подєбрат до Праги і назад
Щоб завтра знову полинути, як птиця
Якій ніде надовго не сидиться
Якій простір, вітер, а не сад
Най вигнання часами у стократ
Бува темніш і тяжче, ніж темниця
Іще ясніш і різьбленіше сниться
На чорнім тлі - золотоверхий град
Video
Add a video
