Remove AdsДощ
Am GДощ накрапає у твоє вікно,
FМов сльозами вмилося воно,
EМов сльозами вмилася земля,
Як довго йде
Дощ.
Сонце заховалось поміж хмар,
Сонце притаїлось поміж хмар,
Землю окропив холодний дощ -
Невгамовний, сильний
Дощ.
Я дивлюсь на небо і мовчу,
Подивлюсь на тебе й знов мовчу,
Дощ відняв усі мої слова,
Все забрав у мене
Дощ.
Він забрав усю твою красу,
Бездоганну та живу красу,
А натомість мокрі почуття,
Й почуття відняв
Дощ.
Я цілую мокрії уста,
Виснажені мокрії уста,
А по них вода біжить жива,
А вода – то є
Дощ.
Мокрими руками обійму,
Я тебе до себе пригорну,
Й почуття в тобі знов ожива,
Пробудив його
Дощ.
Раптом в небі хмари розійшлись,
Й ми з тобою назавжди розійшлись,
Розлучив з тобою нас знов цей дощ,
Ну чому скінчився
Дощ?
Сонце осушило мою плоть,
Виснажену й вимучену плоть,
І мені лишилось лиш чекать,
Коли знов піде
Дощ.
Чому скінчився цей дощ? Чому нас доля роз’єднала?
І безсила душа знов спіткнулась та упала.
Обірвалися сни, що тобою зігрівали,
В тім нема новизни, що поразку ми пізнали.
Знов самотній зовсім іду по темних тротуарах,
Бачу наші частки в чужих закоханих парах.
І не можу збагнути, що game over настав,
Що назад не повернути те, що серцем зігрівав.
І як ми будемо тепер, скажи, що буде далі?
Хто за наші вчинки нам почепить медалі?
Хто пригорне вночі? Хто вірші прочитає?
Хто тихенько на вушко прошепоче: «Кохаю»?
Та скінчився цей дощ, який так душу розривав,
І усе, що було, з собою в прірву забрав.
Лише спогади самотні в голові десь блукають,
І поліпшення долі день у день я чекаю.
Video
Add a video