Ігор Мартинюк - "Попіл"

Remove Ads
«Попіл»
 
Bm GВсе, що є – колись минеться, все забудеться, зітреться.
D F#Горе з радістю нап’ється і ніхто не схаменеться.
 
 
Дні летять, минають ночі, рік за роком пропливають,
Пам’ятаю твої очі, твої сльози пам’ятаю.
G DТаке воно життя, і ти це знаєш,
G F#Що попіл після себе залишаєш.
 
 
П-в:
BmМи маємо лиш попіл за душею,
GМи прагнемо змінити все, що можна.
DМи стежкою ідемо не своєю,
F#І любимо життя своє безбожно.
 
Ми бачимо лиш попіл над землею,
Який собі літає і не знає,
Що я живу усмішкою твоєю,
Яка до тебе завжди притягає.
Ми маємо лиш попіл.
 
2-ст:
 
Відчуваю твої руки, твої сльози відчуваю,
Чую серця твого стукіт, що без кулі убиває.
Зачиняю наші двері, відмовляюсь від усього.
Тільки слово на папері, тільки попіл серця твого.
 
 
Rap
 
Все, що ми маємо, зникне безслідно,
Час все зітре, роки йому поможуть,
Все те прекрасне, і все те огидне
Все це зітреться, помилуй нас, Боже!
 
Те, що так душу тривожило зранку,
Те, що вночі не давало заснути,
Те, що ламало аж до світанку,
Все доведеться віддати, забути.
 
Наше кохання, наші поразки,
Пам’ять зітре, обнулить, зафарбує.
Лиш на екрані показують казку,
В житті все по-іншому: казка руйнує.
 
Висохнуть сльози, затихне молитва,
Сонце сховається, ніч подолає.
Хто переможе у цій тяжкій битві,
Яка нескінченно щодня нас вбиває?!
Suggest a correction
Video
 Add a video
0 comments